Антиутопія і кіберпанк

Кіберпанк багато чого запозичив з антиутопії, найбільш популярного у сучасному маскульті жанру (чи то метажанр,  як колись нам казала пані Стужук).  Найбільше, як мені здається, з класичного Олдоса Хакслі. Ідея штучного вирощування людей у колбах, з наперед визначеною, запрограмованою фізіологією й інтелектуальними здібностями одразу ж відсилає нас до реального світу в "Матриці", де людям в акваріумах транслюють сон про життя, де у кожного - своя роль у системі. Так само нівелюється материнство, оскільки в фільмі нам показують кадр переміщення немовля у колбу і миттєве вживлення плагів, під'єднання до матриці. Антиутопія я світ після фінальної війни втілилася у "Вівцях" Філіпа Діка. Тоталітарний контроль з боку влади у "1984" теж знайшов своєрідне втілення і в "Матриці" і в кіберпросторі Стівенсона. Щодо головного героя, то він також "обраний" . У "Матриці" це набуває буквального втілення спротиву проти систему. У "Некроманті" своєрідним обраним є Кейс, лише його талант може подолати захисні механізми кіберпростору. У "Лавині" - Хіро, якому вдається докопатися до правди про вірус
Людина ніде не може усамітнитися, за неї усюди потенційно слідкуюють.  Старший Брат усюди.